Для когось 4 роки – це можливість закінчити проект, навчання або просто змінити роботу. А для дітей провести такий довгий час в Центрі – це ціле життя. Так сталось, що Настюша і Назар у нас дуже довго. Але нарешті, ми разом з вами святкуємо їхній переїзд до нової родини.
Ми з потугами знайшли у своїй пам’яті той далекий спогад про зустріч з цими дітьми. Назар стояв посеред лікарняного коридору і плакав, був дуже наляканим, невпевненим в собі і не міг говорити. А зараз це маленький математик і колекціонер. Настя завжди виконувала для нього роль турботливої матусі. Старша сестра, яка тримала все під контролем. Настя відмінниця та талановита дівчинка. Спочатку вона вірила в те, що це поганий сон, потім в те, що все налагодиться, і вже після декількох років почала вірити та чекати на нову родину. Нарешті вона дозволила собі дихати життям на повні груди.
І ви маєте розуміти, як важко знайти люблячих батьків, коли є різновікові дітки. Але вони чекали недарма. Тепер вони живуть з людиною, яка цілий рік долала перепони службових кабінетів і карантинні обмеження. Але не відступилася. А на другу зустріч вже казала, що це її діти.
І тепер для дітей відкривається нове життя. Без болю, зрад. Тільки затишок, тепло та любов. І ми віримо, що Настя і Назар стануть ще ближче, і надалі будуть підтримувати один одного. Ми віримо, що у цих дітей все буде чудово і зараз починається їхнє нове життя! Будьте самими щасливими і нехай ви будете згадувати час, проведений з нами, тільки з любов’ю.