А це – Азамат, йому майже тринадцять і він старший з трьох братів. За майже два роки, що хлопці у нас, Азамат нарешті усвідомив, що він у безпеці. І не дивно. Адже він, як найстарший, найбільше пам’ятає усі тяжкі випробування своєї родини. Ось так, сяде біля тебе і розповідає: як три роки був з братами в притулку і за цей час мама приїздила лише раз; як гарно їм було в прийомній родині допоки не переїхали до усиновлювачів; як дякували випадковим перехожим, що звернули увагу на їх синці та побої і викликали поліцію; як добре їм у нашому Центрі і усе страшне уже позаду, як хочеться нової родини і він мріє про свій дім. А ще наш Азамат майже досконало вивчив українську мову (адже брати з Одещини і там спілкувались на російській). Захоплюється хлопець ІТ- технологіями і навіть навчається на спеціальних курсах. Ми дуже пишаємось наполегливістю та цілеспрямованістю Азамата, допомагаємо йому у всьому і щиро віримо, що темна полоса в житті трьох братів уже далеко позаду.
