Процедура усиновлення дітей в Україні
ПРОЦЕДУРА УСИНОВЛЕННЯ ДІТЕЙ В УКРАЇНІ – ЦЕ ЮРИДИЧНИЙ ПРОЦЕС, В ХОДІ ЯКОГО РІШЕННЯМ СУДУ СТВОРЮЮТЬ НОВІ ПОСТІЙНІ ВІДНОСИНИ МІЖ БАТЬКАМИ І ДИТИНОЮ. ДЛЯ ДЕРЖАВИ СУТЬ ПРОЦЕСУ ПОЛЯГАЄ У ПЕРЕДАЧІ БАТЬКІВСЬКИХ ПРАВ ТА ОБОВ’ЯЗКІВ ВІД ОДНІЄЇ РОДИНИ ДО ІНШОЇ. ДЛЯ УСИНОВЛЮВАЧІВ УСИНОВЛЕННЯ ОЗНАЧАЄ ПРИЙНЯТТЯ В РОДИНУ ДИТИНИ З УСІМА ПРАВАМИ І ОБОВ’ЯЗКАМИ, ЯК З БОКУ ДОРОСЛИХ, ТАК І З БОКУ ДИТИНИ.
Хто може усиновити дитину:
Згідно зі статтею 211 Сімейного Кодексу України усиновлювачем дитини в Україні може бути:
- дієздатна особа віком не менше 21 років;
- особа, що старша за дитину не менше ніж на п’ятнадцять років. Усиновлювачами не можуть бути особи однієї статі;
- особи, які не перебувають у шлюбі між собою, не можуть усиновити одну і ту ж дитину. Якщо такі особи проживають однією сім’єю, так би мовити, в цивільному шлюбі, суд може постановити рішення про усиновлення ними дитини;
- якщо дитина має лише матір, вона не може бути усиновлена чоловіком, з яким її мати не перебуває у шлюбі; якщо дитина має лише батька, вона не може бути усиновлена жінкою, з якою він не перебуває у шлюбі. Але якщо такі особи проживають однією сім’єю, суд може постановити рішення про усиновлення ними дитини;
- якщо дитина має лише матір або лише батька, які у зв’язку з усиновленням втрачають правовий зв’язок з нею, усиновлювачем дитини може бути один чоловік або одна жінка;
- кількість дітей, яку може усиновити один усиновлювач, не обмежується.
Хто не може усиновити дитину в Україні:
За правилами статті 212 Сімейного Кодексу України визначено, що усиновлювачами не можуть бути особи, які:
- обмежені в дієздатності або визнані недієздатними;
- були позбавлені батьківських прав щодо інших дітей, якщо ці права не були поновлені;
- були усиновлювачами іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним з їхньої вини;
- перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;
- зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;
- не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу);
- страждають на хвороби, перелік яких затверджений Міністерством охорони здоров’я України;
- були засуджені за злочини, перелік яких зазначений в даній статті сімейного кодексу України;
- станом здоров’я потребують стороннього догляду;
- є особами без громадянства;
- перебувають у шлюбі з особою, яка, згідно з цією статтею, не може бути усиновлювачем;
- мають інтереси, які суперечать інтересам дитини.
Переважне право серед кількох осіб, які бажають усиновити одну і ту ж дитину, надається:
- родичам дитини незалежно від місця їх проживання;
- громадянам України – перед іноземцями;
- особам, які всиновлюють двох і більше дітей (сестер, братів), не пориваючи сімейних відносин;
- особам, в сім’ях яких проживає дитина, яка усиновлюється;
- особі, яка є чоловіком матері, дружиною батька дитини, яка усиновлюється;
- подружжю – перед самотньою особою.
Яких дітей можна усиновити в Україні:
Згідно ст.ст. 209, 219 Сімейного Кодексу України без згоди батьків може бути усиновлена дитина:
- кинутий в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров’я або яку відмовилися забирати батьки, інші родичі, після досягнення нею двомісячного віку;
- яку було підкинуто чи знайдено, через два місяці з часу його знаходження;
- батьки якого невідомі;
- батьки якого визнані судом безвісно відсутніми;
- батьки якого визнані судом недієздатними;
- батьки якої позбавлені батьківських прав;
- якщо судом встановлено, що батьки, які не проживаючи з дитиною понад шість місяців без поважних причин, не проявляють щодо неї батьківського піклування та піклування, не виховують та не утримують її.
Рішення суду про усиновлення:
Згідно зі статтею 224 Сімейного Кодексу суд, виносячи рішення про усиновлення дитини, враховує обставини, що мають істотне значення, зокрема:
- стан здоров’я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини;
- мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину;
- мотиви того, чому другий із подружжя не бажає бути усиновлювачем, якщо лише один із подружжя подав заяву про усиновлення;
- взаимосоответствие усиновителя і дитини, а також те, як довго потенційний усиновитель піклується про дитину;
- стан здоров’я дитини і потенційного усиновителя;
- ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити.
При дотриманні всіх умов, встановлених Сімейним Кодексом, здатності особи, яка бажає усиновити дитину, забезпечити стабільні та гармонійні умови для життя дитини, суд виносить рішення, яким оголошує цю особу усиновлювачем дитини. Суд не може відмовити особі в усиновленні на тій підставі, що воно вже має або може народити дитину. Усиновлення дитини вважається здійсненим у день набрання чинності рішенням суду про усиновлення (ст. 225 Сімейного Кодексу). За бажанням усиновлювача державний орган реєстрації актів цивільного стану видає на підставі рішення суду свідоцтво про усиновлення.
З питань всиновлення звертайтесь:
Благодійна організація “Місто щасливих дітей” є неприбутковою організацією та існує тільки за рахунок добровільних пожертвувань і кожен може допомогти нам у нашій роботі.