
Після нашої евакуації в Німеччину, діти майже два місяці були розгублені (в принципі як і вихователі). Треба було налаштувати побут, почати вчити мову, познайомитись з країною. Ми одразу почали шукати для дітей можливості та секції, щоб хоч трохи відволікти їх. Хлопці попросились на футбол. Після піврічних походів на тренування залишились троє бажаючих продовжувати заняття цим видом спорту – Артем, Артур, Денис. Таланти наших дітей побачив місцевий тренер і взяв в їх місцеву дитячу команду. Тепер вони частина збірної і показують чудові результати. Хлопцям дуже подобається, вони знайшли собі друзів. А ми безмежно ними пишаємось! Фото з останнього турніру, де наші підопічні показали чудові результати. Після змагань – обовʼязкове святкування.