8 Jan, 2022
Історія про Валерію

Ми довго думали чи брати цю дівчинку в наш Центр…

Ні, ми не злякались, ми вирішували чи зможемо їй допомогти. Адже і ми не всесильні…

І от Лєра у нас уже дев’ять місяців. Нелегких для неї і відповідальних для нас. Нелегких тому, що за цей час померли бабуся і тьотя дівчинки, які фактично ростили її. Мама просто зникла з її життя. Є такі мами, у яких з народженням дітей так і не народжується материнська любов. Є ще дядько, але нам інколи здається, що Лєра в свої вісім років доросліша з нього.

І так сталось, що на сьогодні у Лєри є тільки ми. І саме ми приділяємо максимум зусиль, щоб «поставити дівчинку на ноги», як в прямому, так і переносному значенні. Ми дуже стараємось: возимо її на масажі, займаємось індивідуально, підтримуємо і розраджуємо. А зараз ще й готуємось до операції. Так, згаяно цілих вісім років, за які можна було б зробити дуже багато для цієї дитини. Але шанс ще є і на цей раз ми його не втратимо. Ми будемо робити усе можливе і неможливе, щоб Лєра пішла в нове життя впевненою ходою. А якщо попросимо і вас, шановні наші друзі, – відгукніться , бо лише разом ми СИЛА. Дуже хочеться щоб ця гарна, розумна, добра, щира дівчинка стала ще й здоровою.