Сьогодні ми хочемо розказати вам історію дівчинки, яка пережила важкі, недитячі випробування. Мама Ані померла, дівчинка дуже тяжко переживала втрату найріднішої людини. У неї лишився батько, який проживав у іншій області, зловживав алкоголем, не надто включався до виховання дитини. Після смерті матері, дівчинка потрапила до нашого Центру. Вона стала частиною нашої дружньої та великої сім’ї.

Так сталося, що за місцем прописки батька Ані, районний суд визнав його опікуном дитини. За законом служба у справах дітей (у даному випадку Солом’янського району) та наші співробітники повинні були просто віддати Аню біологічному батьку. Але справа у тому, що батько за півроку приходив до Центру, щоб провідати дівчинку тільки три рази і два з них був на підпитку. Усі спеціалісти бачили, що чоловіку , який веде такий спосіб життя, не цікавиться здоров’ям дитини, не проявляє інтересу до її захоплень, успіхів, мрій, не піклується про її майбутнє,- не можна віддавати дитину!

Окрім спеціалістів служби та Центру, Аня має рідного дядька, який не став осторонь долі дівчинки. Дядько весь час намагався отримати право стати опікуном Ані, тому що дуже любить дівчинку, має власну сім’ю, хоче подарувати їй гідне майбутнє та родинний затишок. Для самої дитини ця ситуація була дуже складною та емоційно напруженою, адже вирішувалася її доля, від цього рішення залежало її майбутнє життя.

Оцінюючи ситуацію та усвідомлюючи, що за рішенням суду дівчинка може опинитися під опікою батька, який зловживає алкоголем, наш соціальний педагог Юрій Кашпур, який є провідником між дитиною на зовнішнім світом (школами, організаціями, службами, судами,батьками), який представляє та захищає інтереси та права дітей, та співробітник Солом’янської служби Наталія Проценко, поїхали в область, щоб апелювати рішення суду та вибороти право дівчинки на щасливе, повноцінне майбутнє.

Врешті, усі змоги, старання та бажання не пройшли дарма! Суд прийняв усі зауваження, аргументи та факти з боку служби у справах дітей та співробітника нашого Центру, в результаті чого, у дядька з’явилася можливість стати Аніним опікуном. Ось так співробітники служб та Центру піклуються про долю кожної дитинки, влаштовують їй якнайкраще майбутнє, враховуючи її бажання та інтереси. Безмірним щастям є те, що дитина, після усіх страждань та пережитого горя, буде рости у родині, де її по-справжньому люблять та піклується про неї, чують її. І це тільки одна історія. Наші вихователі, соціальний педагоги, психологи, кожного дня прикладають усіх можливих зусиль, аби діти були щасливими та опинялися в родинах, де їх будуть любити.

Ми горді із того, що є частиною важливої місії на землі, яка має відношення до ДИТИНИ.